1. 2. 2016: Перед 275-ма роками народив ся Іоан Пастелій

27. януара 2016 минуло точно 275 років од народжіня русиньского ґрекокатолицького священика, педаґоґа, історіка і културного діятеля на Підкарпатьскій Руси – Іоана Пастелія.

Іоан Пастелій – першый вікарь на Пряшівскій Руси

Народив ся Іоан Пастелій, властным меном Іван Ковач, 27-го януара 1741-го року в селї Мала Пастиль на Підкарпатю, котре втогды належало до австро-угорьской монархії. Днесь тото село має назву Пастилки і находтить ся у Перечиньскім раёнї в Закарпатьскій области Україны. Пастелій штудовав в духовных семінаріях в Ужгородї, Будї і Яґрї. По закінчіню штудій быв рукоположеный на священика. Од 1765-го р. чітав лекції із етікы на Мукачовскій богословскій школї і вєдно з тым служыв на парафіях у Гуменнім, Хустї i в Мукачові.

У 1787-ім роцї мукачівскый єпіскоп Андрій Бачіньскый зрядив вікаріат про западну часть єпархії і Іоан Пастелій быв призначеный за першого вікаря нового ґрекокатолицького вікаріату, котрый быв на теріторії Пряшівской Руси і свій центер мав у Кошіцях. За ёго резіденцію му быв встановленый монастырь домініканів, но тот в тім часї служыв про цівілны справы містьскых урядів. Зато мав вікарь іти до порожнёго монастыря франтїшканів, но в тім зясь барз наскоро яґерьскый римокатолицькый єпіскоп зрядив семінарію. Тото вшытко Іоанови Пастеліёви взяло дяку до той роботы і на свою функцію резіґновав. На ёго місце быв выменованый Михаіл Брадач, котрый по дакілько неуспішных пробах здобыти резіденцію в Кошіцях наконець перенїс центер вікаріату до Пряшова, з чого пізнїше выникла і Пряшівска єпархія.

Прихыльник просвітительства

Пастелій быв прихыльником просвітительства. Вітав соціалны і реліґійны реформы імператора Йозефа ІІ., котрому присвятив елеґію і мав важну актівну роль в боюі Мукачовской

ґрекокатолицькой єпархії, жебы ся збавити надвлады римокатолицькых єпіскопів у Яґрї. Із другого боку быв крітічный односно низькой уровни освіты ґрекокатолицькых священиків, што видно і в ёго стиху „Піснь должности пастыря душевнаго“.

Русиньскы баданя – автохтонность Русинів

В рамках боя за незалежность од Яґра Іоан Пастелій написав у 1788-ім роцї по латиньскы высдлїдок свого баданя історії Русинів під назвов „De origine Ruthenorum“ (О походжіню Русинів). Всокотив ся тот твор у рукописї. Далше написав „Historia Dioecesis Munkasciensis“ (Історія Мукачівской єпархії). Тота была пізнїше включена до пятого тому Історії карпатьскых Русинів од Михаіла Лучкая, котру Лучкай написав у 1843-ім роцї. Пастелій в єдній і другій історічній роботї писав, же історічны права Русинів суть обґрунтованы на основі факту їх автохтонности на теріторіях коло рікы Дунай, і же Мукачовска єпархія єствовала іщі до приходу Мадярів на кінцю 9-го столїтя.

Умер Іоан Пастелій в Ужгородї у 1799-ім роцї.

П. М.